1-я книга ЦарствГлава 13 |
1 |
2 Для своей армии Саул выбрал три тысячи израильтян: две тысячи из них находились с ним в Михмасе, на Вефильской горе, а тысяча была с Ионафаном в Гиве Вениаминовой. Остальных же Саул отпустил по своим домам. |
3 |
4 Когда израильтяне узнали, что Саул убил филистимского вождя, они сказали: |
5 |
6 Израильтяне понимали, что им угрожает опасность, так как чувствовали себя в ловушке. Они спасались бегством, прячась в пещерах и ущельях, между скалами, в колодцах и во рвах, |
7 а некоторые из иудеев даже переправились через реку Иордан в страну Гада и Галаада. Саул всё ещё находился Галгале, а все воины в его армии пребывали в страхе. |
8 Самуил сказал, что встретится с Саулом в Галгале. Саул ждал его семь дней, но Самуил всё не приходил, и тогда воины стали покидать Саула. |
9 |
10 Как только Саул закончил вознесение жертвы, появился Самуил. Саул вышел ему навстречу. |
11 |
12 И я подумал: „Филистимляне придут в Галгал и атакуют меня, а я ещё не просил Господа о помощи! И я был вынужден принести жертву всесожжения”». |
13 |
14 Но теперь царствование твоё не продлится. Господь нашёл человека, который будет подчиняться Ему. Господь избрал его вождём Своего народа, потому что ты не исполнил того, что повелел тебе Господь». |
15 |
16 |
17 Три филистимских передовых отряда вышли, чтобы атаковать израильтян. Один из отрядов выступил на север по дороге к Офре, возле Шуала, |
18 второй отряд пошёл на юго-восток по дороге в Беф-Орон, а третий отряд двинулся на восток по дороге к границе долины Цевоим, к пустыне. |
19 |
20 Только филистимляне умели точить железные инструменты, поэтому израильтянам приходилось ходить к филистимлянам точить свои плуги, мотыги, топоры и серпы. |
21 Филистимские кузнецы брали одну треть пима серебра за заточку плугов и мотыг и одну треть шекеля за заточку остроконечных инструментов, топоров и наконечников на воловьи рожна. |
22 Поэтому у всего народа Израиля, бывшего с Саулом, не было ни меча, ни копья. Только Саул и его сын Ионафан имели железное оружие. |
23 Группа филистимских воинов охраняла горную переправу к Михмасе. |
1-а СамуїловаРозділ 13 |
1 |
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |
1-я книга ЦарствГлава 13 |
1-а СамуїловаРозділ 13 |
1 |
1 |
2 Для своей армии Саул выбрал три тысячи израильтян: две тысячи из них находились с ним в Михмасе, на Вефильской горе, а тысяча была с Ионафаном в Гиве Вениаминовой. Остальных же Саул отпустил по своим домам. |
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
3 |
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
4 Когда израильтяне узнали, что Саул убил филистимского вождя, они сказали: |
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
5 |
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
6 Израильтяне понимали, что им угрожает опасность, так как чувствовали себя в ловушке. Они спасались бегством, прячась в пещерах и ущельях, между скалами, в колодцах и во рвах, |
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
7 а некоторые из иудеев даже переправились через реку Иордан в страну Гада и Галаада. Саул всё ещё находился Галгале, а все воины в его армии пребывали в страхе. |
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
8 Самуил сказал, что встретится с Саулом в Галгале. Саул ждал его семь дней, но Самуил всё не приходил, и тогда воины стали покидать Саула. |
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
9 |
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
10 Как только Саул закончил вознесение жертвы, появился Самуил. Саул вышел ему навстречу. |
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
11 |
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
12 И я подумал: „Филистимляне придут в Галгал и атакуют меня, а я ещё не просил Господа о помощи! И я был вынужден принести жертву всесожжения”». |
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
13 |
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
14 Но теперь царствование твоё не продлится. Господь нашёл человека, который будет подчиняться Ему. Господь избрал его вождём Своего народа, потому что ты не исполнил того, что повелел тебе Господь». |
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
15 |
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
16 |
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
17 Три филистимских передовых отряда вышли, чтобы атаковать израильтян. Один из отрядов выступил на север по дороге к Офре, возле Шуала, |
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
18 второй отряд пошёл на юго-восток по дороге в Беф-Орон, а третий отряд двинулся на восток по дороге к границе долины Цевоим, к пустыне. |
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
19 |
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
20 Только филистимляне умели точить железные инструменты, поэтому израильтянам приходилось ходить к филистимлянам точить свои плуги, мотыги, топоры и серпы. |
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
21 Филистимские кузнецы брали одну треть пима серебра за заточку плугов и мотыг и одну треть шекеля за заточку остроконечных инструментов, топоров и наконечников на воловьи рожна. |
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
22 Поэтому у всего народа Израиля, бывшего с Саулом, не было ни меча, ни копья. Только Саул и его сын Ионафан имели железное оружие. |
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
23 Группа филистимских воинов охраняла горную переправу к Михмасе. |
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |