1-я книга Царств

Глава 13

1 Саулу было тридцать лет, когда он стал царём и правил он в Израиле на протяжении сорока двух лет.

2 Для своей армии Саул выбрал три тысячи израильтян: две тысячи из них находились с ним в Михмасе, на Вефильской горе, а тысяча была с Ионафаном в Гиве Вениаминовой. Остальных же Саул отпустил по своим домам.

3 Ионафан разбил лагерь филистимлян, который находился в Геве. Когда филистимляне услышали об этом, они сказали: «Иудеи восстали». Тогда Саул приказал трубить в трубы по всей земле Израиля, чтобы иудеи услышали о том, что произошло.

4 Когда израильтяне узнали, что Саул убил филистимского вождя, они сказали: «Теперь филистимляне возненавидят израильтян», и весь народ Израиля собрался у Саула в Галгале.

5 А филистимляне собрались на войну против Израиля. У них было три тысячи колесниц и шеститысячная конница. Филистимских воинов было такое множество, как песка на морском берегу. Они расположились лагерем в Михмасе, с восточной стороны Беф-Авена.

6 Израильтяне понимали, что им угрожает опасность, так как чувствовали себя в ловушке. Они спасались бегством, прячась в пещерах и ущельях, между скалами, в колодцах и во рвах,

7 а некоторые из иудеев даже переправились через реку Иордан в страну Гада и Галаада. Саул всё ещё находился Галгале, а все воины в его армии пребывали в страхе.

8 Самуил сказал, что встретится с Саулом в Галгале. Саул ждал его семь дней, но Самуил всё не приходил, и тогда воины стали покидать Саула.

9 Саул сказал: «Принесите мне то, что предназначено для жертв всесожжения и содружества», и сам принёс жертву всесожжения.

10 Как только Саул закончил вознесение жертвы, появился Самуил. Саул вышел ему навстречу.

11 Но Самуил спросил: «Что ты сделал?» Саул ответил: «Я видел, что народ бежит от меня, тебя нет в назначенное время, а филистимляне собираются в Михмасе.

12 И я подумал: „Филистимляне придут в Галгал и атакуют меня, а я ещё не просил Господа о помощи! И я был вынужден принести жертву всесожжения”».

13 Самуил сказал: «Ты плохо поступил! Ты ослушался Господа, Бога своего! Если бы ты исполнил повеление Бога, род твой правил бы над Израилем вечно.

14 Но теперь царствование твоё не продлится. Господь нашёл человека, который будет подчиняться Ему. Господь избрал его вождём Своего народа, потому что ты не исполнил того, что повелел тебе Господь».

15 Тогда Самуил встал и ушёл из Галгала. Саул и оставшаяся армия отправились из Галгала и пошли в Гиву Вениаминову. Саул пересчитал людей, оставшихся с ним, и было их там около шестисот человек.

16 Саул, его сын Ионафан и люди, оставшиеся с ним, пошли в Геву Вениаминову. В то время филистимляне стояли лагерем в Михмасе.

17 Три филистимских передовых отряда вышли, чтобы атаковать израильтян. Один из отрядов выступил на север по дороге к Офре, возле Шуала,

18 второй отряд пошёл на юго-восток по дороге в Беф-Орон, а третий отряд двинулся на восток по дороге к границе долины Цевоим, к пустыне.

19 Во всей земле Израиля не было ни одного кузнеца и ни одного человека, который мог бы делать изделия из железа. Филистимляне не учили этому израильтян, так как опасались, что те сделают себе мечи и копья.

20 Только филистимляне умели точить железные инструменты, поэтому израильтянам приходилось ходить к филистимлянам точить свои плуги, мотыги, топоры и серпы.

21 Филистимские кузнецы брали одну треть пима серебра за заточку плугов и мотыг и одну треть шекеля за заточку остроконечных инструментов, топоров и наконечников на воловьи рожна.

22 Поэтому у всего народа Израиля, бывшего с Саулом, не было ни меча, ни копья. Только Саул и его сын Ионафан имели железное оружие.

23 Группа филистимских воинов охраняла горную переправу к Михмасе.

1-а Самуїлова

Розділ 13

1 Рік був, як Саул зацарюва́в, і два роки царював над Ізраїлем.

2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.

3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“

4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.

5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену.

6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х.

7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.

8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього.

9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення.

10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.

11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші.

12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“

13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.

14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“.

15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка.

16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші.

17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал,

18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.

19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“

20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого,

21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́.

22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на.

23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу.

1-я книга Царств

Глава 13

1-а Самуїлова

Розділ 13

1 Саулу было тридцать лет, когда он стал царём и правил он в Израиле на протяжении сорока двух лет.

1 Рік був, як Саул зацарюва́в, і два роки царював над Ізраїлем.

2 Для своей армии Саул выбрал три тысячи израильтян: две тысячи из них находились с ним в Михмасе, на Вефильской горе, а тысяча была с Ионафаном в Гиве Вениаминовой. Остальных же Саул отпустил по своим домам.

2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.

3 Ионафан разбил лагерь филистимлян, который находился в Геве. Когда филистимляне услышали об этом, они сказали: «Иудеи восстали». Тогда Саул приказал трубить в трубы по всей земле Израиля, чтобы иудеи услышали о том, что произошло.

3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“

4 Когда израильтяне узнали, что Саул убил филистимского вождя, они сказали: «Теперь филистимляне возненавидят израильтян», и весь народ Израиля собрался у Саула в Галгале.

4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.

5 А филистимляне собрались на войну против Израиля. У них было три тысячи колесниц и шеститысячная конница. Филистимских воинов было такое множество, как песка на морском берегу. Они расположились лагерем в Михмасе, с восточной стороны Беф-Авена.

5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену.

6 Израильтяне понимали, что им угрожает опасность, так как чувствовали себя в ловушке. Они спасались бегством, прячась в пещерах и ущельях, между скалами, в колодцах и во рвах,

6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х.

7 а некоторые из иудеев даже переправились через реку Иордан в страну Гада и Галаада. Саул всё ещё находился Галгале, а все воины в его армии пребывали в страхе.

7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.

8 Самуил сказал, что встретится с Саулом в Галгале. Саул ждал его семь дней, но Самуил всё не приходил, и тогда воины стали покидать Саула.

8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього.

9 Саул сказал: «Принесите мне то, что предназначено для жертв всесожжения и содружества», и сам принёс жертву всесожжения.

9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення.

10 Как только Саул закончил вознесение жертвы, появился Самуил. Саул вышел ему навстречу.

10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.

11 Но Самуил спросил: «Что ты сделал?» Саул ответил: «Я видел, что народ бежит от меня, тебя нет в назначенное время, а филистимляне собираются в Михмасе.

11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші.

12 И я подумал: „Филистимляне придут в Галгал и атакуют меня, а я ещё не просил Господа о помощи! И я был вынужден принести жертву всесожжения”».

12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“

13 Самуил сказал: «Ты плохо поступил! Ты ослушался Господа, Бога своего! Если бы ты исполнил повеление Бога, род твой правил бы над Израилем вечно.

13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.

14 Но теперь царствование твоё не продлится. Господь нашёл человека, который будет подчиняться Ему. Господь избрал его вождём Своего народа, потому что ты не исполнил того, что повелел тебе Господь».

14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“.

15 Тогда Самуил встал и ушёл из Галгала. Саул и оставшаяся армия отправились из Галгала и пошли в Гиву Вениаминову. Саул пересчитал людей, оставшихся с ним, и было их там около шестисот человек.

15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка.

16 Саул, его сын Ионафан и люди, оставшиеся с ним, пошли в Геву Вениаминову. В то время филистимляне стояли лагерем в Михмасе.

16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші.

17 Три филистимских передовых отряда вышли, чтобы атаковать израильтян. Один из отрядов выступил на север по дороге к Офре, возле Шуала,

17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал,

18 второй отряд пошёл на юго-восток по дороге в Беф-Орон, а третий отряд двинулся на восток по дороге к границе долины Цевоим, к пустыне.

18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.

19 Во всей земле Израиля не было ни одного кузнеца и ни одного человека, который мог бы делать изделия из железа. Филистимляне не учили этому израильтян, так как опасались, что те сделают себе мечи и копья.

19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“

20 Только филистимляне умели точить железные инструменты, поэтому израильтянам приходилось ходить к филистимлянам точить свои плуги, мотыги, топоры и серпы.

20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого,

21 Филистимские кузнецы брали одну треть пима серебра за заточку плугов и мотыг и одну треть шекеля за заточку остроконечных инструментов, топоров и наконечников на воловьи рожна.

21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́.

22 Поэтому у всего народа Израиля, бывшего с Саулом, не было ни меча, ни копья. Только Саул и его сын Ионафан имели железное оружие.

22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на.

23 Группа филистимских воинов охраняла горную переправу к Михмасе.

23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу.